Порядок слов и фразовое ударение в английских высказываниях, состоящих из одинакового набора слов

Abstract

Розглянуто питання варіювання порядку слів і фразового наголосу в англійській мові. Особливу ува- гу приділено питанням функціонування мови. Підкреслено, що головна функція мови – комунікативна. Йдеться про сегментні та супрасегментні елементи мови. Відзначено, що порядок слів і фразовий на- голос є супрасегментними одиницями, що впливають на зміну смислу ідентичних за набором слів англійських висловлювань. На основі розгляду речень з праці М. Хані показано результати впливу варіювання порядку слів на значення висловлювань, що складаються з однакових слів. Констатується, що фіксований порядок слів в англійській мові компенсується можливостями фразового наголосу. Описано компоненти інтонації. Наведено визначення фразового наголосу. Досліджено передумови значущості англійського фразового наголосу для вимови у реченні. Встановлено критерії виділення слів фразовим наголосом. Подано характеристику ступенів фразового наголосу. Зазначено, що голов- ний фразовий наголос, виділяючи інформаційний центр синтагми, відіграє значну роль у формуванні сенсу висловлювання. Наведено акустичні кореляти фразового наголосу. Аналізуючи ідентичні вислов- лювання, автор описує вплив фразового наголосу. Розглянуто і розкрито значення ідентичних речень з різними фразовими наголосами. На основі фонетичного аналізу прикладів подано авторську розроб- ку мелодійного контуру декількох речень і показано різну мелодичну структуру ідентичних висловлю- вань. Основна увага зосереджується на значенні ідентичних висловлювань під впливом англійського фразового наголосу. Проаналізовано приклади ідентичних висловлювань з різними фразовими наго- лосами, наведених різними провідними лінгвістами-фонетистами. Розкрито мелодійний контур цих висловлювань і детально розглянуто їх значення. У роботі знайшла відображення розробка проблеми значення фразового наголосу для вимови. У висновках констатується, що значення висловлювання в мові є продуктом як того, що говориться, так і того, як це сказано. Промовці реалізують власні зміни до параметрів одного і того ж речення, щоб передати свої конкретні наміри.